
В умовах стрімкої цифровізації та правової невизначеності 2019 рік став поворотним для криптоаналізу, коли біткоїн почали сприймати не лише як спекулятивний актив, а й як складну мережеву екосистему, що потребує поглибленого вивчення.
Дані блокчейну стали ключовим ресурсом для розуміння ринкових процесів, відкриваючи нові горизонти для аналітики. Серед дослідників цієї сфери вирізняється молодий український аналітик Денис Якушев.
З 2018 року він почав публікувати результати своїх досліджень на криптофорумах і в блогах, де нотатки про поведінкові аномалії мережі швидко привернули увагу ентузіастів, а коментарі щодо кореляцій між mempool і ринковими трендами здобули визнання експертів. Цей підхід, заснований на даних і вільний від традиційних упереджень, зробив Якушева вагомим голосом у дискусії про стан біткоїна у 2019 році.
Методика Якушева є комплексним аналізом біткоїн-мережі з використанням Python та спеціалізованих баз даних. Він фокусується на багатофакторному підході, досліджуючи біржові курси, активність mempool, щільність транзакцій, затримки підтверджень і розподіл гаманців.
Серед ключових відкриттів — виявлення аномалій, зокрема, зростання комісій на 15–20% за 48 годин до значних ринкових підйомів і перерозподіл транзакцій, де старі адреси (понад 2 роки) демонструють стабільність, а нові, навпаки, волатильність. Відійшовши від класичного технічного аналізу, що базується на лініях опору, Якушев пропонує модель, у якій мережа розглядається як динамічна система з чітко вираженими фазами: накопичення, зростання, фіксації прибутку та коригування.
У 2019 році Якушев розробив прототип аналітичної моделі, орієнтований на інтерпретацію ринкового стану через мережеві дані, а не на пряме прогнозування цін. Цей інструмент аналізує кореляції між подіями в mempool (наприклад, зростання необроблених транзакцій на 30% як провісник волатильності) та сплесками торговельного інтересу, а також змінами балансу великих гаманців (холдинги понад 1,000 BTC) й обсягів торгів на біржах.
За його оцінками, такі індикатори дають змогу передбачати фазові зсуви з точністю до 70%, особливо у періоди низької ліквідності. Обвал 2018 року, що зменшив ринкову капіталізацію на 50%, став випробуванням для цієї методики, підтвердивши стійкість мережі: хешрейт зріс на 25% за рік, а нові інструменти, як-от ф’ючерси CME, зміцнили інфраструктуру.
За словами Якушева, аналіз мережі виявляє приховані сигнали, недооцінені традиційними методами. Наприклад, синхронізація між позабіржовими транзакціями та активацією “сплячих” гаманців (неактивних понад 6 місяців) передбачає накопичувальні фази з імовірністю 65%.
“Ці напрацювання підкреслюють потенціал України як центру криптоаналізу, де дані й технології створюють основу для майбутнього ринку”, – резюмує український аналітик Денис Якушев.
Автор: Сергій Столяр
Подписывайтесь на страницы новостей криптовалют -